Рекомендована ціна в ЄС: що бренду можна, а що ні

Виробникові важливо, за якою ціною його товар продають у роздробі: від цього залежать позиціонування бренду, відносини з партнерами й маржа всього ланцюжка. Але в Європейському Союзі межу між рекомендацією ціни та її нав'язуванням антимонопольне право визначає жорстко, а штрафи за її порушення обчислюються мільйонами євро. Розберімо, що кажуть правила. Це огляд, а не юридична консультація: рішення щодо вашої цінової політики варто погодити з юристом із конкурентного права.

Що каже право ЄС

Угоди між постачальником і продавцем підпадають під статтю 101 Договору про функціонування Європейського Союзу (TFEU), яка забороняє угоди, що обмежують конкуренцію. Для вертикальних угод — між виробником, дистриб'ютором і роздрібною торгівлею — діють Регламент (EU) 2022/720 про вертикальні угоди (VBER), що застосовується з 1 червня 2022 року, і Настанови Єврокомісії щодо вертикальних обмежень.

Регламент відносить підтримання ціни перепродажу (resale price maintenance, RPM) — встановлення фіксованої або мінімальної ціни, за якою продавець зобов'язаний продавати товар, — до «жорстких обмежень». Така умова позбавляє угоду звільнення від заборони незалежно від часток ринку сторін.

Водночас той самий регламент прямо залишає постачальникові дві можливості: рекомендувати ціну продажу і встановлювати максимальну ціну — за умови, що під тиском чи завдяки стимулам вони не перетворюються на фіксовану або мінімальну.

Що можна

  • Публікувати рекомендовану роздрібну ціну (РРЦ) — у прайс-листі, на упаковці, на своєму сайті.
  • Встановлювати максимальну ціну перепродажу.
  • Стежити, за якими цінами товар продається в магазинах і на маркетплейсах, і використовувати ці дані у власній ціновій, асортиментній і промополітиці.
  • Вимагати дотримання умов, не пов'язаних із ціною перепродажу: правильного опису товару, коректного використання торговельної марки, правил погодженої системи селективної дистрибуції.

Чого не можна

Настанови Єврокомісії перелічують способи, якими мінімальну ціну нав'язують опосередковано, не записуючи її в договір. Кожен із них розглядається як те саме підтримання ціни перепродажу:

  • вимагати від продавця не опускати ціну нижче за РРЦ — письмово, усно чи в «неформальному» листуванні;
  • фіксувати маржу продавця або максимальний розмір знижки від РРЦ;
  • ставити бонуси чи компенсацію промовитрат у залежність від дотримання рівня ціни;
  • прив'язувати ціну перепродажу до цін конкурентів;
  • погрожувати, попереджати, штрафувати, затримувати чи припиняти постачання, розривати договір через ціну.

Усередині компаній це часто називають «контролем РРЦ», але значення має не назва процесу, а те, що відбувається після того, як знайдено низьку ціну.

Моніторинг цін: інструмент законний, ризик — у застосуванні

Сам по собі моніторинг цін не заборонений: стежити за ринком, порівнювати ціни продавців із РРЦ та аналізувати відхилення бренд має право. Водночас Настанови Єврокомісії зазначають, що заходи з нав'язування ціни стають ефективнішими, коли їх поєднують із системою моніторингу, яка виявляє продавців, що знижують ціну. Ризик створює не збирання даних, а тиск, який на них спирається.

Показовий приклад — рішення Єврокомісії липня 2018 року: Asus, Denon & Marantz, Philips і Pioneer отримали штрафи на загальну суму понад 111 млн євро за те, що обмежували онлайн-продавців у встановленні власних цін. За матеріалами справ, виробники відстежували ціни, зокрема за допомогою програм моніторингу, і втручалися, коли продавці їх знижували. Національні антимонопольні органи — Bundeskartellamt у Німеччині, UOKiK у Польщі, CNMC в Іспанії та інші — застосовують ті самі правила й регулярно штрафують за підтримання ціни перепродажу.

Як безпечно працювати з рекомендованою ціною

  1. Називайте ціну рекомендованою й поводьтеся відповідно. У договорах, прайс-листах і листуванні з партнерами не має бути вимог тримати ціну.
  2. Використовуйте дані моніторингу для власних рішень. Ринкові ціни потрібні, щоб планувати промо, коригувати РРЦ, оцінювати канали й асортимент, — а не щоб писати продавцям із вимогою підняти ціну.
  3. З'ясовуйте, звідки беруться низькі ціни. Розпродаж залишків, паралельний імпорт з іншої країни ЄС, неавторизований продавець на маркетплейсі чи підробка — це різні ситуації з різними законними відповідями, і більшість із них не стосується ціни як такої.
  4. Перевіряйте максимальну ціну, якщо ви її встановлюєте. Тут моніторинг прямо показує, чи дотримано умову.
  5. Погодьте процес із юристом. Правила спільні для ЄС, але практика національних органів і судів різниться.

Що дає моніторинг на практиці

Щоб ухвалювати рішення на основі фактів, потрібна точна картина ринку: хто продає ваш товар, за якою ціною, чи є він у наявності і як ціна змінюється з часом. Helecos збирає ці дані за розкладом і порівнює ціни продавців із вашою РРЦ. Для кожного відхилення зберігаються продавець, URL, ціна, валюта, час перевірки та скриншот сторінки. Що робити з цими даними, вирішуєте ви — з урахуванням наведених вище правил. Докладніше — на сторінці моніторингу РРЦ.